Сторінка психолога

Практичний психолог: Кустрьо Наталія Іванівна

Кредо психолога: "Дитина - ніжний паросток,

                             який стане могутнім деревом,

                   дитинство й вимагає до себе особливої уваги!"

                                                         (В. О. Сухомлинський)

          Упровадження у дошкільній освіті програми "Я у Світі" передбачає нові вимоги до навчання та виховання дітей. Підвищення психологічної культури суб'єктів навчально-виховного процесу - один з актуальних напрямків роботи психологічної служби дошкільного навчального закладу.

Конспект інтегрованого заняття з використанням
нетрадиційних технік малювання та елементів кольоротерапії для дітей
середньої групи.

    Мета. Розширити знання дітей про воду та її значення в природі. Закріпити уявлення про сезонні зміни в природі, які пов'язані з водою.
    Вчити дітей експериментувати з фарбою та водою і створювати для роботи необхідні умови.
   Викликати інтерес до створення пейзажу-ілюстрації до казки за допомогою кольорової води та різноманітних технік. Розвивати уяву, почуття композиції та пам'ять дітей. Виховувати у дітей любов до природи та естетичний смак.
    Матеріал. Текст казки, загадки, уривки ”Звуків природи”, фарба, великі пензлі, стаканчики для досліду, альбомні аркуші, вологі серветки.

Хід заняття

    Діти заходять і сідають на хмаринки на килимі.

    Вихователь. Сьогодні, малята, у нас незвичайне заняття, воно казкове та кольорове. А щоб його розпочати, ми повинні зручно сісти та приготуватися до подорожі.
    Ми вирушаємо в мандрівку по воді, дізнаємося, який у неї голос, де вона живе та як мандрує по землі. Отож сідайте зручно на маленькі подушечки-хмаринки, ми вирушаємо у подорож.

     (Уривок релаксаційної мелодії з співом пташок).

  Перше, куди ми потрапили-це Королівство матінки-природи. Тут проживають її дочки — пори року: Зима, Весна, Літо та Осінь.
    Діти, скажіть, будь-ласка, яка зараз панує пора року на землі?
    А чому ви так думаєте?( Підвести дітей до того, щоб вони назвали, які сезонні зміни відбуваються в природі зимою).

  (Розповідь вірша про весну).  

Прийшла весна!
У куточку під парканом
Сніг біліє - там зима!
А де сонечко дістане,
Снігу й крапельки нема
Там сонечко ясне пригріва,
А сніжок водицею підлива.
Й весняні струмочки у ярку,
А на полі квіточка у сніжку,.
Це іде весна прекрасна,
         Многоцвітна, тепла ясна!                  

    А що відбудеться в природі, коли зустрінеться зима з весною, і коли сонечко зігріє нашу землю?
   Так, навкруги почне капати, побіжать струмочки, задзвенить та задзюркочить скрізь. Ось така весела та дзвінка прийде до нас Весна.

    У Весни є маленькавесела помічниця — Краплинка, вона допоможе нам далі в нашій подорожі.
   Сьогодні я розповім вам казку про те, як подорожувала маленька краплинка води по землі.

Казка “ Подорож краплинки”

    Прийшла весна і, як тільки пригріло сонечко, почав сніг, лід танути. Маленька Краплинка прокинулася та забриніла на кінчику бірульки, посміхнулась і впала на землю, де потратила в струмочок води, який біг між снігами все швидше та швидше.
    В струмочку вона бігла зі своїми подружками вниз до великої води — гордої повноводної Річки, яка котила свої спокійні хвилі до бурхливого та солоного моря.
   Потрапивши в море, Краплинка вирішила погратися на великих, кучерявих хвилях. А в цей час сонечко простягло свої теплі промінці до краплинки і вона стала легкою, як пух, і забрало її до себе на небо, на блакитну хмарку. Там Краплинці стало сумно і холодно, а вона ж хотіла знову гратися, тому й засумувала і розплакалася, і впала на землю весняним дощем. Краплинка дощу впала на першу травичку, яка з'явилася на проталині, і стала росою. Знову пригріло сонечко, і краплинка роси скотилася на землю, де потрапила в ґрунт. Там було темно і холодно. Краплинка відшукала вихід на поверхню і потрапила до джерела, яке винесло її до сонця. І знову Краплинка побігла подорожувати по воді, але ця подорож була для неї вже знайомою.
    -Вам сподобалася казка? А тепер перевіремо, чи уважно ви її слухали. Я загадаю загадки, а ви спробуєте пригадати, з ким зустрічалася Краплинка в своїй подорожі.   

1. Крапає водичка з неба,
дітям ховатися треба.
З неба він прийшов,
і в землю пішов.
                     (Дощ)
2. Прокинувся — й відразу
до сонечка біжить,
Стрибає по камінчиках,
хлюпоче і дзвенить.
                         (Струмок)

3. Біжить водичка, мов синя стрічка,
А називається вона ...
                     (річка).
4. Навколо вода, а з питвом — біда.
Синє, ще й солоне, неозоре,
називається...
                  (море).
5.Очей не має, а сльози є,
І плаче без голосу?
                 (Роса)

     Молодці, відгадали загадки і уважно слухали казку. А може хтось з вас розповість віршик про воду?

Дощик

З неба, мов сльозинки,
Линуть вниз краплинки.
Дзвінко б'ються об шибки
І збігають у струмки.
Крапа дощик — накрапайчик.
Барабанить в барабанчик.

Джерело
Біжить джерельце,
Добре в нього серце,
Всім дає водиці:
І звірятам, й птиці,
Дереву, травиці,
Квітці і людині.
З-під землі дзвінкою
Витіка рікою.

     - А вода, діти, вміє розмовляти. Ось послухайте, як вона про себе розповідає.
     ( Уривки звуків води та імітація рухів).

     - Йде дощ.
    Покажіть як крапає маленький дощик: пальчиками стукаємо по підлозі крап-крап..., дощ став сильнішим і стукотить повільно, але важко. Стукаємо
ніжками тук-тук, крап-крап... А тепер дощик закінчується і краплинки маленькі падають на землю, стукаємо легенько пальчиками крап-крап...Вийшло сонечко і дощ закінчився.

     - Тече вода, струмок.
    Поставили ручки і показали, як тече по камінчиках водичка. ( Хвильові рухи руками).

     - Хлюпотить річка.

    Поставили руки долоньками в середину одна до одної, плещемо — хлюп, хлюп.

     - Море з хвилями.
    Покажіть, як шумить морська хвиля. (Махи рук вперед з промовленням звуків ш-ш-ш та назад — шух, шух ).
    А тепер подорож наша продовжується і потрапили ми в кольорове Водяне Королівство. Діти сідають за столи.
    Чи знаєте ви, що вода може змінювати свій колір? Вона може бути прозорою, як в баночці перед вами, може бути каламутною, коли біжить струмочками по піску, брудною, коли йде по землі. А ще- кольоровою. Щоб чиста вола стала кольоровою, що потрібно зробити? Так давайте ви теж зробите свою кольорову воду. ( Дослід з водою та фарбою).

    Такою водою можна малювати, зображувати чудові картини. Давайте ви
намалюєте ту подорож Краплинки, про яку я вам розповідала.
    Ось вода. Якого вона
кольору? (синього).
    Що можна намалювати цією водою? (Хмарки, дощ, струмок — малювання за допомогою нетрадиційних технік).

   Те ж проробити з жовтою ( сонце ) та зеленою ( травичка ) водою. Приступайте до роботи. ( Малювання під музику ).
    В кінці розглянути малюнки. Зробити висновки.

    На цьому наша подорож по воді закінчилась.

Абетка виховання

   1. Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.
   2. Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.
   3. Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.
   4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.
   5. Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом.Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.
   6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.
   7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.
   8. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.
   9. Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.
  10. Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.
  11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.
  12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.
  13. Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.
  14. Привчайте дитину мислити самостійно.
  15. 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.
  16. Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.
  17. Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.
  18. Уважно ставтеся до її потреб.
  19. Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.
  20. Не дорікайте дитині за помилки.
  21. Хваліть за будь-які успіхи.
  22. Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.
  23. Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині
більше дізнаватися.
  24. Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом - це стимулює її уяву.
  25. Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.
  26. Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.
  27. Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.
  28. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і
нести відповідальність за них.
  29. Допомагайте стати особистістю.
  30. Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.
  31. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.
  32. Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втраючи при тому поваги до них.
  33. Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.
  34. Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті. Дайте дитині таку можливість.
  35. Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

"П'ять основних праивл",

якими варто керуватися у вихованні дошкільнят

Менше сварити - більше хвалити!
Менше карати - більше любити!
Менше вимог - більше послідовності!
Менше скарг - більше життєлюбства!
Менше погроз -більше радості!

Поради батькам

   1. Навчіть вашу дитину, що вона має право сказати “Ні” будь-якому дорослому, якщо відчує витікаючу від нього небезпеку.
   2. Навчіть свою дитину голосно кричати “Це не моя мама!” (Або “Це не мій тато!”). Якщо хтось спробує схопити його. Це приверне увагу оточуючих і відлякає злочинця.
   3. Навчіть вашу дитину повідомляти вам, куди вона іде, коли збирається повернутися і дзвонити по телефону, якщо несподівано плани зміняться.
   4. Намагайтеся САМІ забирати дитину з дитячого садка або школи. Якщо за ним прийде хтось інший, попередьте про це заздалегідь вихователя або шкільного вчителя.
   5. Придумайте пароль для вашої дитини і навчіть його ніколи не сідати в машину до незнайомої людини і нікуди не йти з ним, якщо він не знає пароль.
   6. Переконайте вашу дитину в тому, що гуляти в компанії друзів набагато безпечніше, ніж одній, особливо в пізній час. Злочинця завжди привертає самотньо гуляюча дитина.
   7. Навчіть вашу дитину користуватися телефоном-автоматом (включаючи міжнародний). Номери домашнього телефону, телефонів батьків, телефонів служб допомоги (101, 102, 103, ), він повинен знати напам’ять. Навчіть вашу дитину дзвонити з мобільного телефону на короткі номери (112).
   8. Фотографуйте вашу дитину не рідше одного разу на рік, а наявний у вас опис зовнішності і особливих прикмет дитини допоможе вам в тому випадку, якщо вона загубиться чи буде викрадена.
   9. Якщо ваша дитина виїжджає за кордон (на відпочинок, на лікування, на конкурс, олімпіаду і т.д.), їй необхідно мати при собі закордонний паспорт. Всі документи, необхідні для оформлення паспорта, батьки САМІ (нікому не доручаючи) повинні представити в паспортно-візовий відділ.
  10. Будьте такими батьками, яким дитина зможе розповісти про все, що з нею трапиться. Дитина повинна бути впевнена в тому, що ви завжди будете любити її і ніколи не перестанете шукати, якщо вона загубиться чи буде викрадена.

Діти вчаться того,що бачать у оточенні

Правила покарання

   1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.
   2. Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо Ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі та нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок».
   3. За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному - за кожен вчинок. «Салат» із покарань – це «страва» не для дитячої душі. Покарання - не за рахунок любові. Щоб не сталося! Не залишайте дитину без нагороди і любові, на які вона заслуговує.
   4. Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням.
   5. Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя спочатку.
   6. Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина,
покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її
слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви справедливі, дія покарання буде зворотною.
   7. Дитина не повинна боятися покарання, вона має боятися не Вашого гніву, а Вашої гіркоти, Вашого засмучення.

1. якщо дитина хвора;
2. якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;
3. якщо дитина їсть;
4. після сну;
5. перед сном;
6. під час гри;
7. під час виконання завдання;
8. одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);
9. якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;
10. у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;
11. якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;
12. якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. В цьому стані гнів завжди не правий.

1. Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.
2. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).
3. Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити.
4. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати. Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день!

Увага! Дуже важливо! Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або
просто поцілунок) теж не зашкодить…

10 золотих правил виховання щасливих дітей

1. Формуйте самоповагу

2. Навчіть дитину спілкуватися

3. Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом"

4. Виховуйте відповідальність і порядність

5. Навчіть дитину шанувати сім'ю

6. Живіть у хорошому оточенні

7. Будьте вимогливими

8. Привчайте дитину до праці

9. Не робіть за дітей те, що вони можуть самі

10. Розвивайте інтелект дитини

   1. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.
   2. Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини – їх слід   аналізувати і розуміти.
   3. Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй, чому в тій чи іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.
   4. Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте і не принижуйте. Її помилки – це насамперед ваші помилки.
   5. У вихованні не ставайте «над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.
   6. Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття рішення.
   7. Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.
   8. Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою і вчорашньою.
   9. Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте і розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддавання: віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.

Пам'ятка для добрих батьків

Коли і як привчати дитину до чашки

     Багато матусь упевнені в тому, що відучити дитину від
пляшки дуже важко. Проте це зовсім не так. Усі діти різні, але до кожного можна знайти свій підхід.

      Коли починати?
     Поступово почати привчати до чашки можна вже з 5 місяців. У цьому віці дитина не упиратиметься, для нього, що пляшка, що соска, усе, як належне.Дитина швидко звикне до того, що молоко, сік або чай можна пити не лише з соски. А ось, якщо Ви вирішите запропонувати те ж саме дитині, якій вже 10 місяців, то, ймовірно, він відмовиться пити з чашки.
     Якщо Ви все-таки вирішили навчити дитину пити з чашки в ранньому віці, то варто пам’ятати, що утримати вона її доки не в змозі. Ви повинні самостійно триматимете чашку, при цьому необхідно часто зупинятися, щоб малюк устигав ковтати рідину. Тренуйтеся щодня і у віці 7-8 місяців, коли малюк буде упевнено сидіти без опори, він зможе сам узяти в ручки чашку.
     Яку чашку вибирати?
     Щоб поступово привчити малюка до нового способу добувати їжу, треба почати з використання маленької чашки або скляночки, на дно якої налито трохи молочної суміші або соку. Можна спочатку узяти чашку з носиком або чашку- непроливайку. Краще, якщо чашка буде з двома ручками, так малюкові буде зручніше її тримати.
Можливо, дитина не відразу зрозуміє, що з чашки можна пити не лише воду або сік, але і молоко.Якщо помітно, що малюк нервує, не треба примушувати його і наполягати на своєму.
     Дуже важливо, щоб чашка була для дитини привабливою. Для цього йому можна спочатку дати потримати порожню чашку або скляночку, щоб малюк міг пограти з ними і звикнути до них. Але нав’язувати ці нові предмети дитині не варто, щоб вони йому не набридли. Крім того, треба пам’ятати, що до року діти здатні пити рідину тільки окремими ковтками і в невеликих кількостях.
      Порада батькам
      Привчаючи дитину до чашки, головне – зберігайте спокій і не квапте події. Чашку можна давати в кожне годування, не відмовляючись спочатку від соски. Як показує практика, більшості дітей найскладніше відвикнути від пляшки з молочною сумішшю під час вечірнього годування. Тому давати малюкові пити тільки з чашки краще всього уранці або вдень.
      Без паніки!
      Буває і так, що сама мама боїться припинити годування з пляшки, побоюючись, що малюк не наїдатиметься. Проте треба пам’ятати про те, що в день здоровиа дитина повинна випивати не більше 1 літра молока (нормою вважається 500мл молока в день), тому, напоївши його ранком і увечері з чашки, не можна постійно підсовувати йому ще і чергову пляшку, наприклад, якщо малюк
капризує.

      Занадто велика кількість молока відбиває у малюка апетит до іншої їжі. А ще може привести до дефіциту заліза в організмі і навіть стати причиною анемії.

      Вважається, що дитина вже не потребує пляшки, якщо до 6-7 місяців щодня випиває з чашки 450-480 г молока. Малюкові легше до цього звикнути, якщо він бачить, що мама заохочує його успіхи і радіє тому, що її дитина робить черговий крок у своєму розвитку.
      Маленькі хитрощі
      Дуже багато мам, які годують малюків грудьми, хочуть уникнути етапу годування з пляшки. Це не самий кращий варіант (краще усе робити поступово), але можливий. Якщо Ви хочете, щоб дитина відразу відлучилася від грудей і почала пити з чашки, то Вам згодяться деякі хитрощі. Тим більше, якщо до кінця першого року дитина так і відмовлятиметься від чашки.
      Краще всього, якщо чашка буде яскравою, тоді дитина сприйме її як іграшку, звичайно, вона має бути виготовлена з високоякісної пластмаси.
      Ставте чашку на відстані від дитини, щоб йому доводилося тягнутися за нею. Показуйте, що Ви дуже любите свою чашку. Побачите, що дуже скоро, коли Ви візьмете в руки свою чашку, дитина потягнеться за своєю.
      У спіхів Вам і удачі! У Вас з малюком усе вийде!

Проведення психолого-педагогічного тренінгу на тему: 

Криза трьох років

    Різкий ріст прагнення до самостійності і незалежності від дорослого (як в діях, так і в бажаннях) призводить до суттєвих ускладнень у відносинах дитини і оточуючих. Цей період в психології отримав назву КРИЗИ 3-Х РОКІВ. Критичним цей вік називається тому, що протягом декількох місяців істотно змінюється поведінка дитини та її стосунки з оточуючими людьми.
    Це дуже важливий момент у розвитку малюка. Дитина починає усвідомлювати себе як окрему людину, зі своїми бажаннями і особливостями. У цьому віці у неї з'являється нове слово "не хочу", воно починає досить часто зустрічатися в словнику Вашого янголятка. Малюк нерідко діє навпаки: Ви його кличете, а він
тікає; просите бути акуратніше, а він спеціально розкидає речі. Дитина кричить, може топати ногами, замахуватися на Вас зі злим, сердитим обличчям. Таким чином малюк проявляє свою активність, самостійність, наполегливість у досягненні бажаного. Але уміння для цього ще поки не вистачає. Йому починає щось не подобатися, і, як результат, дитина висловлює свою незадоволеність.
    Відомий психолог Л.С. Виготський описав наступні симптоми кризи:
   1. Негативізм - це не просто неслухняність або небажання виконувати вказівки дорослого, а прагнення все робити навпаки, всупереч проханням або вимогам старших. Дитина не виконує прохання лише тому, що його про це попросили. Причому таке прагнення часто завдає шкоду власним інтересам дитини.
Наприклад, мама просить дитину вдягнути тапочки, але малюк відмовляється, тільки тому, що це прохання мами. Щойно мама перестає вмовляти, дитина відразу починає їх одягати або наполягає на тому, щоб їй допомогли це зробити.
   2. Упертість - її слід відрізняти від наполегливості. Наприклад, якщо дитина хоче який-небудь предмет і наполегливо його домагається, це не є упертістю. Але коли малюк наполягає на своєму не тому, що йому цього дуже хочеться, а тому, що він цього зажадав, це вже прояви упертості. Мотивом останньої є те, що
дитина ні за що не хоче відступати від свого первісного рішення.
   3. Норовистість - цей симптом є центральним для кризи 3-х років, тому іноді даний вік називають віком норовистості. Від негативізму норовистість відрізняється тим, що вона безособова. Протест дитини спрямований не проти конкретного дорослого, а проти способу життя. Дитина починає заперечувати все, що вона спокійно робила раніше. Вона ніби бунтує проти всього, з чим мала справу раніше (наприклад: чистити зуби, йти гуляти, прибирати іграшки і т.д.).
   4. Свавілля - дитина все хоче робити власноруч, відмовляється від допомоги дорослих і домагається самостійності там, де ще мало чого вміє.
   5. Бунт проти оточуючих - дитина начебто знаходиться в стані жорсткого конфлікту з оточуючими людьми, постійно свариться з ними, поводиться дуже агресивно.
   6. Образа близьких - малюк може почати обзивати батьків лайливими словами, яких раніше ніколи не вживав.
   7. Деспотичне придушення оточуючих - вся родина повинна задовольняти будь-яке бажання дитини, в іншому випадку дорослих чекають істеричні напади зі сльозами та криками.